- викроєний
- —————————————————————————————ви́кроєнийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
викроєний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викроїти … Український тлумачний словник
додільний — а, е, розм. 1) Довгий, до самої долівки, викроєний з суцільного шматка тканини (перев. полотна). 2) рідко. Високої якості … Український тлумачний словник
сильветка — кы, ж. Пр. Силует; рисунок особи, предмета в профілю, зроблений чимсь чорним; рисунок викроєний з чорного паперу … Словник лемківскої говірки